Традиційний офісний графік уже не є єдиним варіантом організації праці. Українське законодавство дозволяє застосовувати кілька гнучких форматів: гнучкий режим робочого часу, нефіксований графік, надомну та дистанційну роботу.
Гнучкий графік
Працівник може працювати за графіком, який відрізняється від загального режиму на підприємстві. Такий формат можливий як в офісі, так і за поєднання офлайн- і дистанційної роботи.
Гнучкий режим дозволяє самостійно планувати робочий день, але в межах установленої норми робочого часу.
Робочий час може включати кілька частин:
- фіксований час — період, коли працівник має перебувати на робочому місці, наприклад уранці або ввечері;
- змінний час — години, у які працівник сам визначає, коли саме працювати;
- перерву для відпочинку та харчування.
Нефіксований робочий час
Такий формат підходить для ситуацій, коли працівника не потрібно залучати до роботи постійно. Роботодавець може викликати його за потреби, наприклад для виконання окремих завдань або в періоди підвищеного навантаження.
Нефіксований графік актуальний, зокрема, для сфери послуг, доставки, сезонних робіт або виконання окремих доручень.
Закон передбачає для працівника такі гарантії:
- у договорі визначаються часові проміжки, коли працівника можуть залучати до роботи;
- встановлюється строк попередження про необхідність виконати роботу;
- передбачаються гарантії оплати праці навіть за недостатнього обсягу роботи;
- обмежується максимальна кількість робочих годин.
Кількість договорів із нефіксованим робочим часом в одного роботодавця не може перевищувати 10% від загальної кількості трудових договорів. Якщо працівників менше ніж 10, роботодавець може укласти один такий договір.
Надомна робота
Надомна робота означає виконання обов’язків удома або в іншому приміщенні, яке визначив працівник.
Головна особливість такого формату — наявність конкретного постійного робочого місця. Працівник не може самовільно змінювати його під час роботи.
Якщо трудовим договором не передбачено інше, на працівника поширюється загальний режим роботи підприємства.
Дистанційна робота
На відміну від надомної, дистанційна робота не прив’язана до конкретного місця. Працівник може сам обирати, звідки виконувати завдання і як організовувати робочий час, якщо інше не зазначено в договорі.
Комунікація з роботодавцем відбувається за допомогою електронних засобів зв’язку.
Водночас дистанційну роботу не встановлюють для посад, пов’язаних із небезпечними або шкідливими виробничими факторами.
