Євростат опублікував дані про середню орендну плату в 40 європейських містах. Різниця між найдорожчими та найдешевшими столицями сягає семи разів. Статистика стосується другої половини 2025 року й враховує немебльовані квартири хорошої якості без комунальних послуг.
Житло залишається найбільшою статтею витрат європейських домогосподарств: разом із комунальними платежами воно займає 23,6% сімейного бюджету.
Найдорожчі міста для орендарів
Найвищу орендну плату зафіксовано в Женеві: двокімнатна квартира коштує €3 350 на місяць. Серед столиць лідирує Лондон — єдине місто, де оренда перевищує €3 000 і становить €3 050.
До найдорожчих міст також входять:
- Дублін — €2 650
- Стокгольм — €2 650
- Осло — €2 550
- Париж — €2 500
- Копенгаген, Люксембург, Рейк’явік — по €2 350
- Гаага, Берн — по €2 150
- Мюнхен — €2 050
Дублін і Стокгольм є найдорожчими столицями ЄС. Серед чотирьох найбільших економік Євросоюзу перше місце посідає Париж — €2 500. Далі йдуть Берлін (€1 750), Мадрид (€1 700) і Рим (€1 650).
Найдешевші міста
Найнижча вартість оренди — у балканських і східноєвропейських столицях:
- Скоп’є — €470
- Приштина — €520
- Анкара — €770
- Софія — €900
- Нікосія — €910
- Тирана — €920
- Бухарест — €930
У Белграді, Сараєві, Ризі й Таллінні оренда становить приблизно €1 100–1 150. У Варшаві та Будапешті показник становить по €1 300. Брюссель з орендою €1 450 посідає 22-ге місце, тобто перебуває приблизно в середині рейтингу.
Чому ціни так відрізняються
Експерт із нерухомості Мікк Кальмет зазначає, що ринки житла залишаються локальними. У Женеві, Лондоні та Дубліні зосереджені високооплачувані працівники, міжнародні компанії та студенти престижних вишів, тоді як пропозиція нового житла не встигає за попитом. Це підтримує зростання орендних ставок.
Водночас низька оренда у східній частині Європи не завжди означає доступність житла: місцеві зарплати також нижчі за середньоєвропейські, тому навантаження на бюджет може бути співставним із західними містами.
За останні кілька років оренда зросла по всій Європі через масову міграцію, підвищення відсоткових ставок і здорожчання будівництва. Вищі ставки ускладнили купівлю житла, через що більше людей залишилися на ринку оренди, додатково посилюючи попит.
