Знищення під Києвом логістичного комплексу Amtel площею 100 000 кв. метрів унаслідок російської ракетної атаки стало одним із найсерйозніших ударів по ринку складської нерухомості. CEO DP Development & Property Дмитро Пасенков порівняв цю подію з втратою великих логістичних об’єктів у 2022 році, зокрема West Gate і «Комодор», коли київський регіон втратив 20% складських площ — 400 000 кв. метрів.
За словами Пасенкова, Amtel був одним із флагманів ринку й мав зручне для бізнесу розташування. Тепер компаніям доведеться швидко перебудовувати логістику та враховувати нові загрози для складської нерухомості.
У складський комплекс влучила балістична ракета. Рятувальники ДСНС гасили пожежу понад добу. Серед орендарів Amtel були міжнародні логістичні оператори DB Schenker, Ekol Logistics і Logistics Plus.
Унаслідок удару по території комплексу постраждав склад GoodWine. Втрат також зазнали WOG, «Книголав», Hilti, Elit Ukraine, Ariston і Viessmann.
Комерційна директорка GDS Анна Анісімова зазначає, що Amtel обслуговував не лише Київський регіон, а й брав участь у дистрибуції товарів по всій Україні. Тому йдеться не просто про втрату складу, а про знищення одного з ключових логістичних хабів країни.
За її словами, Amtel був прикладом великого централізованого логістичного центру, де одночасно зберігалися товари різних сегментів — від алкогольної продукції та книжок до посилок і гуманітарних вантажів. Раніше така модель допомагала бізнесу знижувати витрати, але під час війни концентрація великих запасів в одному місці стає дедалі ризикованішою.
Коли вибуває один із небагатьох вузлових об’єктів, наслідки одночасно відчувають одразу кілька галузей.
Пропозиція якісних складських площ класу А біля столиці й до цього була обмеженою. Тепер ринок зіткнеться з додатковим дефіцитом, а орендні ставки отримають потенціал для зростання, вважає Анісімова.
Це може прискорити зміну підходів до розвитку логістичної нерухомості в Україні. У країнах, які тривалий час живуть в умовах воєнних загроз, зокрема в Ізраїлі, використовується модель розподіленого зберігання та модульних складських парків.
Замість одного мегахабу створюють кілька окремих корпусів площею 10 000–25 000 кв. м із технологічними та протипожежними розривами між ними. Такий підхід дає змогу локалізувати наслідки можливого удару й зберегти працездатність більшої частини комплексу.
Які стратегії складування може обрати бізнес
За словами Дмитра Пасенкова, за останні пів року, окрім удару по Amtel, було зафіксовано щонайменше 40 атак на українську логістику. За розрахунками на основі відкритих даних, станом на початок липня 2026 року Росія лише за пів року знищила 300 000 кв. м складів.
Одним із варіантів адаптації є стратегія Multi-hub: товарні запаси розподіляються між кількома невеликими складами замість одного великого хабу.
Також можливе перенесення частини складських об’єктів у відносно безпечніші регіони України, зокрема в Хмельницьку та Івано-Франківську області.
Ще один механізм — мережа мініскладів Cross-docking поруч із великими містами. Вона дає змогу організувати швидку доставку без тривалого зберігання товарів.
Через загрози атак змінюватимуться архітектурні й технічні вимоги до складів. Компанії обиратимуть менш ризиковані локації та уникатимуть близькості до об’єктів критичної інфраструктури. Також можуть з’явитися обмеження за площею та нові вимоги до захисту персоналу, зокрема сертифіковані бомбосховища на території об’єктів.
«Нова пошта» вже побудувала понад 1200 захисних споруд різного типу на своїх об’єктах для співробітників і клієнтів. Загальні інвестиції компанії в безпеку перевищили 1 мільярд гривень.
Пасенков прогнозує, що оптимальний розмір одного невеликого складу становитиме 3000–5000 кв. м, максимум до 10 000 кв. м, замість великих хабів площею понад 20 000 кв. м.
Для прискорення будівництва бізнесу доведеться активніше використовувати модульні та швидкозведені споруди. Склади з легких металоконструкцій і сендвіч-панелей можна звести за два-чотири місяці.
За словами Пасенкова, вартість квадратного метра таких споруд суттєво нижча, тому компаніям буде простіше розподіляти бюджет будівництва між трьома-чотирма об’єктами. Крім того, у разі критичної зміни рівня загроз такі конструкції можна частково демонтувати й перевезти в інший регіон.
