Заповіт на квартиру: як скласти, скільки коштує і чи можна оскаржити

Заповіт на квартиру: як скласти, скільки коштує і чи можна оскаржити

12.11.2026
11 хв
3

Заповіт на квартиру оформлюють у нотаріуса: власник особисто визначає, кому перейде нерухомість після його смерті. Для цього потрібні паспорт і РНОКПП, а підтверджувати право власності на квартиру під час складання заповіту не обов’язково. Вартість залежить від нотаріуса: у Києві орієнтир — від 600 грн у державного та від 1000 грн у приватного.

Що таке заповіт і які бувають види

Заповіт — це особисте розпорядження людини на випадок смерті. Його може скласти фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Документ дає змогу самостійно визначити, кому дістанеться майно, зокрема квартира, будинок, земельна ділянка, гроші або інші активи.

Право на заповіт людина реалізує особисто. Не можна доручити його складання представнику або оформити документ від імені іншої особи за довіреністю.

Заповідач може призначити спадкоємцями одну чи кількох людей, незалежно від родинних зв’язків із ними. Також він має право залишити майно юридичній особі, державі або територіальній громаді. За законом можна позбавити спадщини одного, кількох або всіх спадкоємців за законом, не пояснюючи причин. Виняток — особи, які мають право на обов’язкову частку.

У Цивільному кодексі України передбачено кілька варіантів заповідальних розпоряджень.

Звичайний заповіт. Найпоширеніший варіант. Людина визначає одного або кількох спадкоємців та зазначає, яке майно їм передає. Наприклад, можна заповісти квартиру дитині, а заощадження — іншій людині. Також можна встановити частки спадкоємців у майні.

Секретний заповіт. Заповідач передає нотаріусу документ у заклеєному конверті. Нотаріус не ознайомлюється зі змістом, а лише приймає та зберігає його відповідно до встановленої процедури. Після смерті заповідача документ оголошують у визначеному законом порядку.

Спільний заповіт подружжя. Чоловік і дружина можуть скласти один заповіт щодо майна, яке належить їм на праві спільної сумісної власності. Після смерті одного з подружжя його частка переходить до другого, а після смерті останнього спадкоємцями стають особи, визначені у спільному заповіті. Такий документ не можна оформити парам, які проживають разом без офіційно зареєстрованого шлюбу.

Заповіт із заповідальним відказом. Заповідач може покласти на спадкоємця обов’язок виконати певну майнову дію на користь іншої людини. Наприклад, передати їй у користування квартиру або її частину на визначений строк чи довічно. Людина, на користь якої встановлено відказ, отримує право вимагати його виконання.

Також закон дозволяє скласти заповіт з умовою або призначити іншого спадкоємця на випадок, якщо основний не прийме спадщину чи помре до її відкриття.

Як скласти заповіт на квартиру: покроково

Оформити заповіт можна у державного або приватного нотаріуса. Юридична сила документа не залежить від того, якого саме нотаріуса обере людина, якщо всі вимоги законодавства дотримані.

Крок 1. Визначити спадкоємця або спадкоємців

Спочатку потрібно вирішити, кому саме має перейти квартира. Це може бути родич, знайомий, людина без родинних зв’язків із заповідачем або юридична особа.

Якщо спадкоємців декілька, варто заздалегідь визначити частки. Наприклад, можна заповісти квартиру двом дітям у рівних частинах або передати одному з них 70%, а іншому — 30%.

Крок 2. Визначити, яке саме майно передається

У заповіті потрібно чітко ідентифікувати квартиру. Для цього зазначають її адресу та інші характеристики, які дають змогу встановити об’єкт нерухомості.

Якщо квартира належить кільком співвласникам, людина може заповісти лише ту частину, яка належить їй. Наприклад, якщо житло перебуває у спільній частковій власності й заповідачеві належить половина, він не може розпорядитися часткою іншого співвласника.

Якщо квартира є спільною сумісною власністю подружжя, потрібно врахувати права другого з подружжя. Один із власників не може заповісти все спільне майно одноосібно.

Крок 3. Підготувати текст заповіту

У документі зазначають:

  • місце та дату складання;
  • особисті дані заповідача;
  • дані спадкоємця або спадкоємців;
  • опис майна, яке передається у спадщину;
  • частки кожного спадкоємця, якщо їх декілька;
  • додаткові умови або заповідальний відказ, якщо вони передбачені.

Можна також призначити запасного спадкоємця. Це означає, що людина заздалегідь визначає, кому перейде майно, якщо основний спадкоємець помре до відкриття спадщини, відмовиться від неї або не прийме її з інших причин.

Крок 4. Звернутися до нотаріуса

Заповідач особисто приходить до нотаріуса з документами. Нотаріус перевіряє особу та дієздатність людини, роз’яснює її права й наслідки оформлення документа.

Якщо людина не може самостійно написати заповіт, нотаріус може записати його зі слів заповідача. Документ має бути прочитаний уголос і підписаний особисто заповідачем. Якщо через фізичні вади людина не може самостійно прочитати заповіт, його посвідчують за участю свідків.

Крок 5. Підписати та посвідчити заповіт

Заповідач підписує документ у присутності нотаріуса. Після посвідчення відомості про заповіт вносять до Спадкового реєстру.

Оригінал документа залишається у заповідача. Він може повідомити спадкоємців про його існування або не розкривати зміст до смерті.

Важливо: заповіт не передає право власності на квартиру одразу після підписання. Людина залишається власником житла, може проживати в ньому, продавати, дарувати або змінювати свої рішення щодо спадкування.

Які документи потрібні для оформлення заповіту

Для посвідчення заповіту нотаріусу потрібно встановити особу заповідача та перевірити його дієздатність. Зазвичай достатньо підготувати:

  • паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
  • реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП);
  • дані спадкоємця або спадкоємців: ПІБ, дату народження та іншу інформацію, необхідну для їх ідентифікації.

Документи на квартиру — договір купівлі-продажу, свідоцтво про право власності або витяг із Державного реєстру речових прав — зазвичай не є обов’язковими для посвідчення заповіту. Закон не вимагає від заповідача підтверджувати право власності на майно, яке він заповідає.

Однак якщо квартира має кількох власників або є спільним майном подружжя, варто заздалегідь уточнити у нотаріуса, як правильно визначити частку, якою людина може розпоряджатися.

Скільки коштує заповіт у нотаріуса

Вартість оформлення залежить від того, до якого нотаріуса звертається людина, наскільки складний документ і чи потрібні додаткові послуги.

У державних нотаріальних конторах оплата складається з установлених платежів і вартості послуг правового та технічного характеру. У приватних нотаріусів ціни визначаються за домовленістю з клієнтом.

За відкритими прайсами та орієнтирами на жовтень 2026 року в Києві можна розраховувати на такі суми:

Послуга Орієнтовна вартість
Простий заповіт у державного нотаріуса 600–850 грн
Простий заповіт у приватного нотаріуса 1000–3000 грн
Заповіт із кількома спадкоємцями або додатковими умовами від 2000 грн
Скасування або зміна заповіту 500–1000 грн

Це орієнтовні суми, а не єдиний державний тариф. Приватні нотаріуси можуть встановлювати іншу вартість залежно від складності документа та обсягу роботи. Перед оформленням варто уточнити повну суму, зокрема чи включені до неї складання тексту, посвідчення та реєстраційні дії.

Якщо людина не може приїхати до нотаріальної контори через стан здоров’я, можна домовитися про виїзд нотаріуса додому або до медичного закладу. Така послуга оплачується окремо.

Обов’язкова частка: хто отримає спадщину навіть без заповіту

Заповідач має право самостійно визначати спадкоємців і може не включати до документа навіть найближчих родичів. Проте закон захищає окремі категорії людей, які мають право на обов’язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту.

Відповідно до статті 1241 Цивільного кодексу України, на обов’язкову частку мають право:

  • малолітні діти спадкодавця — до 14 років;
  • неповнолітні діти — від 14 до 18 років;
  • повнолітні непрацездатні діти;
  • непрацездатна вдова або вдівець;
  • непрацездатні батьки.

Ці особи успадковують половину тієї частки, яку отримали б за законом, якби заповіту не було. Наприклад, якщо за законом дитина мала б успадкувати половину квартири, її обов’язкова частка становитиме чверть.

Важливо, що право на обов’язкову частку не залежить від того, чи проживав спадкоємець разом із заповідачем, чи підтримував із ним стосунки та чи згаданий у документі.

Водночас розмір обов’язкової частки може бути зменшений судом. Для цього враховують відносини між спадкодавцем і спадкоємцем, а також інші обставини, що мають істотне значення.

Інші родичі — наприклад, повнолітні працездатні діти, брати, сестри або онуки — не отримують обов’язкової частки лише через факт спорідненості. Їхні права залежать від змісту заповіту або правил спадкування за законом.

Заповіт чи дарування: що обрати

Заповіт і дарування — два різні способи розпорядитися нерухомістю. Головна відмінність полягає в моменті переходу права власності та можливості власника змінити своє рішення.

Критерій Заповіт Дарування Довічне утримання
Коли переходить право власності Після смерті заповідача та оформлення спадщини Після укладення договору та державної реєстрації Після укладення договору та державної реєстрації
Чи залишається житло у власності людини за життя Так Ні Ні
Чи можна змінити рішення Так, заповіт можна змінити або скасувати Не можна просто скасувати за власним бажанням Можна розірвати за визначених законом підстав
Чи є зустрічні зобов’язання Ні Ні Так, догляд або утримання
Чи може власник продати квартиру Так Ні, після передачі квартири дарувальник уже не власник Ні, набувач обмежений законом і договором
Коли новий власник може розпоряджатися квартирою Після оформлення спадщини Після державної реєстрації права власності Після припинення договору та зняття обмежень

Заповіт підходить тим, хто хоче за життя залишатися повноправним власником квартири, але заздалегідь визначити її майбутнього власника. Людина може в будь-який момент змінити спадкоємця або скасувати документ.

Дарування доречне, якщо власник хоче передати квартиру іншій людині вже зараз і не потребує зустрічних зобов’язань. Після державної реєстрації права власності дарувальник втрачає право розпоряджатися нерухомістю.

Договір довічного утримання передбачає передачу квартири в обмін на догляд або матеріальну підтримку. Такий варіант може бути актуальним для людей, яким потрібна допомога протягом життя.

Отже, якщо головна мета — визначити майбутнього власника та зберегти контроль над квартирою за життя, зазвичай обирають заповіт. Якщо потрібно передати нерухомість одразу, варто розглядати дарування або інші договори з урахуванням їхніх юридичних наслідків.

Як змінити або скасувати заповіт

Заповідач може змінити або скасувати заповіт у будь-який час за життя. Для цього не потрібно отримувати згоду спадкоємців, пояснювати їм причини або повідомляти про нове рішення.

Щоб змінити заповіт, потрібно звернутися до нотаріуса та посвідчити новий документ або оформити розпорядження про внесення змін у встановленому порядку.

Якщо людина складає новий заповіт, попередній втрачає чинність повністю або в тій частині, у якій суперечить новому документу. Якщо новий заповіт згодом скасувати, попередній автоматично не відновлюється.

Заповідач також може окремо скасувати заповіт, не складаючи нового. У такому разі спадкування відбуватиметься за попереднім чинним заповітом, якщо він є, або за законом.

Важливо: після смерті заповідача змінити чи скасувати його волю вже неможливо. Спадкоємці не можуть просто домовитися між собою про інший розподіл майна та вважати, що це змінює заповіт. Вони можуть оформити спадкові права відповідно до закону або укладати окремі угоди щодо вже отриманого майна.

Коли заповіт можна оскаржити

Заповіт можна оскаржити в суді, якщо є підстави вважати, що його склали з порушенням вимог законодавства. Сам факт незгоди родичів із рішенням померлого не є підставою для визнання документа недійсним.

Стаття 1257 Цивільного кодексу України передбачає, що заповіт є нікчемним, якщо його склала особа, яка не мала на це права, або якщо порушено вимоги щодо форми та посвідчення. В інших випадках документ може бути визнаний недійсним за рішенням суду.

Серед можливих підстав для оскарження:

  • заповідач на момент складання документа не мав повної цивільної дієздатності;
  • людина через стан здоров’я не усвідомлювала значення своїх дій або не могла керувати ними;
  • заповіт підписали під впливом обману, насильства чи погроз;
  • документ не відповідає обов’язковим вимогам до форми або порядку посвідчення;
  • заповіт підписала інша особа з порушенням установленої процедури.

Для підтвердження таких обставин можуть використовувати медичні документи, висновки експертів, показання свідків, матеріали кримінального провадження та інші докази.

Хто може оскаржити заповіт і коли це зробити

Звернутися до суду може людина, права або інтереси якої порушені заповітом. Це можуть бути спадкоємці за законом, особи, на користь яких складено попередній заповіт, або інші заінтересовані особи.

Водночас оскаржити заповіт за життя людини не можна. Право на позов про визнання документа недійсним виникає після смерті заповідача, коли відкривається спадщина.

За загальним правилом до таких вимог застосовується трирічна позовна давність. Її перебіг не може початися раніше, ніж наступного дня після відкриття спадщини. Конкретний початок строку визначають з урахуванням обставин справи та моменту, коли людина дізналася або могла дізнатися про порушення свого права.

Верховний Суд у постанові від 20 червня 2024 року у справі № 465/4217/14 підтвердив, що право на оскарження заповіту виникає лише після смерті заповідача. Тобто сам факт існування документа не дає родичам права вимагати його скасування, поки людина жива.

Як продати квартиру, отриману за заповітом

Заповіт сам по собі не робить спадкоємця власником квартири. Щоб отримати право розпоряджатися нерухомістю, після смерті заповідача потрібно оформити спадщину.

Зазвичай процедура передбачає такі кроки:

  1. Звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Загальний строк — шість місяців із дня відкриття спадщини.
  2. Надати документи, що посвідчують особу, підтверджують родинні або інші необхідні відомості та право власності спадкодавця на квартиру.
  3. Дочекатися завершення строку для прийняття спадщини та перевірки документів.
  4. Отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.
  5. Зареєструвати право власності на квартиру в Державному реєстрі речових прав.

Після оформлення спадщини та державної реєстрації спадкоємець стає власником квартири й може її продати, подарувати або розпорядитися нею іншим законним способом.

Перед продажем варто перевірити документи на нерухомість, наявність співвласників, зареєстрованих обтяжень та інші обставини, які можуть вплинути на угоду. Для визначення вартості об’єкта можна замовити оцінка нерухомості, а для підготовки документів і проведення угоди — супровід угод.

Якщо спадкоємець планує продати отримане житло, йому також варто заздалегідь з’ясувати податкові умови та витрати на оформлення. Детальніше про процес можна дізнатися з матеріалу про продаж квартири.

Агенція Нерухомості «Perfect Team»

м. Київ, вул. Жилянська 68, оф.197

095-840-47-69

098-970-32-14

Підписатись на новини в Telegram Нерухомість в Telegram
Perfect Team
Perfect Team
Експерт з нерухомості
Наші спеціалісти завжди на зв’язку!
+38 (098) 970-32-14

Хочете вигідно
продати квартиру?

Легко допоможемо не лише продати квартиру за найкращою ціною, але й придбати нерухомість за вигідною вартістю
Залиште свій номер телефону, і ми передзвонимо Вам протягом робочого дня!
  • Орієнтуємось у реальних ринкових показниках

  • Досвід понад 12+ років

  • Закрили 1000+ успішних угод

Поширені запитання

Скільки коштує скласти заповіт на квартиру?
У Києві простий заповіт у державного нотаріуса орієнтовно коштує 600–850 грн, у приватного — від 1000 до 3000 грн. Ціна залежить від тарифів, складності документа та додаткових послуг. Остаточну вартість потрібно уточнити перед оформленням.
Чи можна скласти заповіт онлайн?
Ні, повністю оформити заповіт онлайн не можна. Заповідач має особисто звернутися до нотаріуса, підписати документ і посвідчити його. Якщо людина не може приїхати до нотаріальної контори, можна домовитися про виїзд нотаріуса додому або до медичного закладу.
Хто має право на обов'язкову частку у спадщині?
На обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту мають право малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, його повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, а також непрацездатна вдова або вдівець. Розмір частки становить половину тієї частини, яку людина отримала б за законом.
Що краще: заповіт чи дарування квартири?
Заповіт дає змогу залишатися власником квартири за життя та змінювати своє рішення. Дарування передає право власності іншій людині одразу після державної реєстрації. Тому вибір залежить від того, чи хоче власник зберегти контроль над житлом, чи планує передати його вже зараз.
Чи можна оскаржити заповіт?
Так, після смерті заповідача за наявності законних підстав. Наприклад, якщо людина не усвідомлювала значення своїх дій під час складання документа, діяла під примусом або було порушено вимоги до форми й посвідчення заповіту. Самої незгоди родичів із рішенням недостатньо.
Чи можна продати квартиру, на яку складено заповіт?
Так. Заповіт не обмежує власника в розпорядженні нерухомістю за життя. Він може продати квартиру, подарувати її або скласти новий заповіт. Якщо квартира продана, спадкоємець не отримає її за попереднім заповітом, адже на момент смерті вона вже не належатиме заповідачу.

На обов'язкову частку незалежно від змісту заповіту мають право малолітні та неповнолітні діти спадкодавця, його повнолітні непрацездатні діти, непрацездатні батьки, а також непрацездатна вдова або вдівець. Розмір частки становить половину тієї частини, яку людина отримала б за законом.

Так, після смерті заповідача за наявності законних підстав. Наприклад, якщо людина не усвідомлювала значення своїх дій під час складання документа, діяла під примусом або було порушено вимоги до форми й посвідчення заповіту. Самої незгоди родичів із рішенням недостатньо.

Ні, повністю оформити заповіт онлайн не можна. Заповідач має особисто звернутися до нотаріуса, підписати документ і посвідчити його. Якщо людина не може приїхати до нотаріальної контори, можна домовитися про виїзд нотаріуса додому або до медичного закладу.

Заповіт дає змогу залишатися власником квартири за життя та змінювати своє рішення. Дарування передає право власності іншій людині одразу після державної реєстрації. Тому вибір залежить від того, чи хоче власник зберегти контроль над житлом, чи планує передати його вже зараз.

Так. Заповіт не обмежує власника в розпорядженні нерухомістю за життя. Він може продати квартиру, подарувати її або скласти новий заповіт. Якщо квартира продана, спадкоємець не отримає її за попереднім заповітом, адже на момент смерті вона вже не належатиме заповідачу.

Схожі статті за тематикою

Дивитись усі