Розширення площ природних територій має науково та екологічно обґрунтовані переваги.У столиці продовжують застосовувати природоорієнтовані підходи до догляду за зеленими зонами. Комунальні підприємства з утримання зелених насаджень поєднують звичний догляд із сучасними екологічними практиками. Це допомагає підтримувати комфорт для мешканців, охайний…
Розширення площ природних територій має науково та екологічно обґрунтовані переваги.
У столиці продовжують застосовувати природоорієнтовані підходи до догляду за зеленими зонами. Комунальні підприємства з утримання зелених насаджень поєднують звичний догляд із сучасними екологічними практиками. Це допомагає підтримувати комфорт для мешканців, охайний вигляд міста та зберігати біорізноманіття. Про це повідомив заступник голови КГГА Валентин Мондріївський.
Щороку з початком теплого періоду скошування трави стає однією з найобговорюваніших тем серед киян. Частина мешканців підтримує природні підходи до утримання зелених зон, інші віддають перевагу традиційним доглянутим газонам. Саме тому в Києві вже кілька років застосовують диференційований підхід до утримання територій відповідно до їх функціонального призначення.
«Сучасне місто повинно шукати баланс між потребами людей та відповідальним ставленням до навколишнього середовища. Ми не відмовляємося від догляду за зеленими зонами, а робимо його більш гнучким і продуманим – залежно від того, як використовується те чи інше простір. Це частина стратегії адаптації Києва до змін клімату та підвищення стійкості міського середовища», – зазначив Валентин Мондріївський.
У Києві продовжує зростати кількість ділянок з режимом обмеженого скошування. Якщо в 2025 році таких локацій налічувалося 91 загальною площею понад 234 г, то зараз їх вже 119 загальною площею 251 г. Це свідчить про послідовне розширення практики природного утримання міських зелених зон.
Розширення площ природних територій має науково та екологічно обґрунтовані переваги. Нескошені ділянки сприяють збереженню біорізноманіття, підтримують популяції комах-опилювачів, утримують вологу в ґрунті, зменшують перегрів міських поверхонь у спекотний період і підвищують стійкість зелених зон до кліматичних змін. Також вони сприяють зниженню рівня пилу та покращенню мікроклімату.
Водночас, у Департаменті захисту навколишнього середовища та адаптації до змін клімату підкреслюють, що фахівці індивідуально визначають ділянки з режимом обмеженого скошування – з урахуванням безпеки, функціонального призначення територій та потреб мешканців.
«Ми послідовно розвиваємо систему озеленення Києва, де кожна територія має свою функцію. Завдання міста – не лише доглядати за зеленими зонами, але й підвищувати їх екологічну ефективність. Саме тому ми розширюємо практику природних ділянок і декоративних луків як частину сучасної міської екополітики», – сказав директор Департаменту Павло Іванов.
Він підкреслив, що йдеться не про відмову від скошування як такого. У Києві застосовують збалансовану модель: частина територій регулярно доглядають для активного відпочинку та безпеки, в той час як на інших зберігають природну рослинність. Такий підхід дозволяє поєднувати комфорт міського середовища з екологічною стійкістю.
Раніше повідомлялося, що Київ та Європейський інвестиційний банк оновлять громадський транспорт столиці.
