Устарілий житловий фонд представляє собою серйозну проблему для українських міст. Тисячі будинків, побудованих в радянський час, не відповідають сучасним вимогам, однак у Верховній Раді спростували чутки про можливий масовий знесення таких будівель.
Голова парламентського комітету з організації державної влади, місцевого самоврядування та містобудування Олена Шуляк повідомила, що в парламенті не розглядаються плани щодо знесення застарілого житлового фонду, включаючи хрущовки. Існуючі законодавчі ініціативи спрямовані на реновацію таких будівель.
Шуляк зазначила: «Ніхто нічого зносити не збирається. Ми активно працюємо над новою житловою політикою, і базовий законопроект вже прийнятий. Питання реновації хрущовок пов’язане з житловою політикою, але вимагає окремого законодавчого оформлення».
Демонтаж «хрущовок» і «сталинок» є складним процесом через юридичні та соціальні аспекти. Для знесення необхідна згода більшості мешканців, що часто стає перешкодою. Навіть кілька незгодних можуть зупинити процес.
Знесення не розглядається як універсальне рішення і застосовується в основному в випадках, коли будинок визнано аварійним або непридатним для проживання. В інших випадках перевага надається оновленню, оскільки нове будівництво вимагає більше ресурсів.
Ситуацію ускладнює війна: обмежене фінансування змушує міста направляти кошти на першочергові потреби, відкладаючи масштабні програми демонтажу.
За даними до початку повномасштабної війни, в Україні налічується понад 30 тис. об’єктів застарілого житлового фонду, з яких понад 10 тис. — це хрущовки. В деяких містах частка такого житла досягає 50%.
Що пропонують взамін
Остання законодавча ініціатива з цієї теми — законопроект №6458, який був прийнятий в першому читанні у вересні 2022 року, але потребує доопрацювання.
Шуляк пояснила, що законопроект не передбачає механічного знесення будинків. Він стосується комплексної реконструкції застарілого житлового фонду, включаючи різні формати оновлення — від модернізації багатоквартирних будинків до реконструкції об’єктів інфраструктури.
Оновлення житлового фонду вимагає комплексного підходу, що враховує технічний стан будівель, їх енергоефективність та економічну доцільність.
Реновація включає:
- ремонт і модернізацію будівель;
- оновлення інженерних мереж;
- покращення інфраструктури навколо.
Шуляк також підкреслила, що діюча редакція законопроекту не передбачає знесення всіх будівель, що підпадають під реконструкцію. Знесення можливе тільки в разі, якщо інші способи оновлення недоступні.
«Знесення багатоквартирних будинків з подальшим будівництвом нових допускається виключно в тому випадку, коли застосування інших способів реконструкції неможливе», — додала вона.
Коли можливий запуск масштабних програм
Підготовка до оновлення житлового фонду триває, але повноцінна реалізація залежить від ряду факторів. Законодавча база ще не завершена — законопроект прийнятий тільки в першому читанні і потребує доопрацювання.
Проте, міста повинні вже зараз формувати свої програми реновації, щоб бути готовими до запуску, коли з’являться необхідні ресурси.
Незважаючи на технічний стан будинків, попит на квартири в старому житловому фонді залишається високим. Покупців приваблюють райони з розвинутою інфраструктурою, навіть якщо будівлі потребують оновлення.
Раніше повідомлялося, що середні ціни на 1-кімнатні квартири (вторинний ринок) у Києві станом на березень 2026 року були наступними:
- дореволюційні будинки (до 1918 р.) — $140 тис.;
- сталинки (1918−1956 рр.) — $68 тис.;
- хрущовки (1956−1969 рр.) — $45 тис.;
- панельки (1969−1991 рр.) — $47 тис.;
- спецпроекти (1991−2010 рр.) — $69 тис.;
- новобудови (після 2010 р.) — $83 тис.
Джерело: https://news.finance.ua/ru/snos-ili-renovaciya-kakaya-sud-ba-ugotovana-hrushhevkam-v-ukraine
