Нью-Йорк багато років розвивав програми доступного житла для малозабезпечених, однак ця система стикається зі зростаючими фінансовими проблемами. Дедалі більше орендарів у найдешевших квартирах перестають платити за житло.
Під час пандемії власники доступного житла збирали близько 95% орендної плати. Цей рівень вважається мінімальним для покриття витрат на утримання будинків. У 2024 році показник знизився до 89%.
Для соціального житла навіть невелике падіння зборів критичне: такі проєкти працюють із мінімальною маржею, а недоотримані кошти потрібні на ремонт, страхування та комунальні послуги.
Ситуація погіршується: частка проєктів, де збір орендної плати опустився нижче критичного рівня у 80%, зросла з 3% до 15%.
Чому дешеві квартири не вирішують проблему
Система субсидованого житла в Нью-Йорку передбачає, що орендар платить не більше ніж 30% свого доходу.
Однак якщо дохід людини знижується вже після заселення, розмір орендної плати автоматично не зменшується. У результаті навіть за річного доходу $25 000 орендар може не справлятися з платежами після витрат на ліки, їжу або непередбачені потреби.
Додатковий тиск створюють зростання страхових платежів для власників будинків, інфляція та збільшення операційних витрат. У підсумку сектор, який має пом’якшувати житлову кризу, сам опинився у важкому становищі.
Плани потребують додаткових коштів
Мер Нью-Йорка Зохран Мамдані поставив за мету запустити 400 000 нових одиниць доступного житла за десять років. Водночас міська влада хоче знизити максимальне навантаження для найбідніших орендарів із 30% до 25% доходу.
Такий крок потребуватиме збільшення субсидій із міського бюджету, який уже відчуває навантаження через соціальні виплати.
Також обговорюється замороження орендної плати для мільйона квартир із регульованою орендою. Для орендарів це може стати підтримкою, але для власників будинків, які вже працюють на межі рентабельності, такий захід може виявитися серйозним ударом.
Система публічного житла NYCHA за останні роки накопичила близько $500 млн боргів. У міських чиновників немає єдиного пояснення причин. Одні вважають, що після пандемійного мораторію на виселення частина орендарів звикла не платити й продовжує це робити без формальних підстав.
Інші вказують, що життя для бідних жителів Нью-Йорка стало значно дорожчим: інфляція скорочує реальні доходи, а одна непередбачена витрата може зруйнувати місячний бюджет. Імовірно, обидва фактори діють одночасно, що робить проблему особливо складною.
