Недавні ініціативи Міністерства фінансів України по посиленню ролі ріелторів у фінансовому моніторингу викликали активні обговорення серед експертів. Агенти з нерухомості тепер зобов’язані збирати та передавати Держфінмоніторингу інформацію про угоди та підозрілі фінансові операції. Однак реалізація цієї ідеї в поточних правових умовах може призвести до дестабілізації ринку та порушення прав громадян, як зазначив Роман Рябов, керівник оцінювальної компанії «Дельта-Консалтинг».
Правовий парадокс: статус «суб’єкта» без професійного статусу
Основною проблемою є відсутність закону про ріелторську діяльність. В даний час:
Професія не ліцензується: ріелтором може стати будь-яка особа без спеціальної освіти або сертифікації.
Відсутність вхідного бар’єра: для початку роботи достатньо надрукувати візитки, що робить цей ринок одним з найменш регульованих серед суб’єктів первинного фінансового моніторингу.
Передача функцій державного нагляду особам з невизначеним статусом створює прецедент, коли держава делегує повноваження «тіньовому» сектору.
Дублювання функцій і надмірний бюрократизм
Ринок нерухомості вже знаходиться під трійним контролем:
Нотаріуси: перевіряють законність угод і звітують у Держфінмоніторинг.
Банки: здійснюють строгий контроль походження коштів.
Оцінювачі: фіксують ринкову вартість об’єктів.
Введення ріелторів у цю ланцюг не додає цінності для безпеки держави, але ускладнює процес для клієнтів, створюючи зайву паперову тяганину.
Безпека даних і ризики для власників
Вимога до ріелторів збирати особисту фінансову інформацію в умовах відсутності контролю створює загрози:
Відсутність стандартів зберігання: у приватних ріелторів немає захищених серверів або спеціалізованого ПЗ.
Ризик витоку інформації: дані про фінансовий стан клієнтів можуть стати метою для зловмисників.
Проблема відповідальності: на відміну від нотаріусів, відповідальність ріелторів за розголошення конфіденційної інформації не визначена законом.
Введення таких обов’язків без зміни правового статусу ріелторів може порушити законодавчі акти, включаючи Конституцію України та закон про захист персональних даних.
Наслідки для ринку: відтік у «тінь»
Очікувані заходи можуть призвести до зворотного ефекту:
- Клієнти будуть уникати послуг професіоналів, надаючи перевагу приватним угодам.
- Додатковий тиск може змусити інвесторів відкласти покупки.
- Ріелтори будуть представляти формальні звіти, що нівелює саму суть фінансового моніторингу.
Державна політика в галузі контролю за нерухомістю повинна бути послідовною. Наділення ріелторів функціями фінансових розвідників без попереднього ліцензування та чіткої відповідальності є передчасним кроком. Необхідний профільний закон про ріелторську діяльність, який визначить права та обов’язки учасників ринку, щоб уникнути корупційних ризиків та загроз для приватної власності українців.
