З лютого 2026 року вступили в силу зміни, що стосуються первинного фінансового моніторингу, які торкаються не лише купівлі-продажу квартир, але й оренди житла. Ріелтори тепер зобов'язані не лише супроводжувати угоди, але й оцінювати ризики, як пояснили в Міністерстві фінансів.Міністерство фінансів…
З лютого 2026 року вступили в силу зміни, що стосуються первинного фінансового моніторингу, які торкаються не лише купівлі-продажу квартир, але й оренди житла. Ріелтори тепер зобов’язані не лише супроводжувати угоди, але й оцінювати ризики, як пояснили в Міністерстві фінансів.
Міністерство фінансів є регулятором первинного фінансового моніторингу відповідно до Закону № 361-IX, який вступив в силу в 2020 році. Ріелтори вважаються суб’єктами моніторингу при будь-яких угодах купівлі-продажу нерухомості. Однак для оренди житла встановлено ліміт.
Критерій становить 400 000 гривень щомісячної орендної плати. Якщо ріелтор супроводжує угоду з оренди нерухомості з орендною платою вище цієї суми, він повинен зареєструватися в Державній службі фінансового моніторингу та провести ідентифікацію клієнта.
У випадку оренди житла з орендною платою до 400 000 гривень ріелтор не зобов’язаний повідомляти про угоду, якщо немає підозрілих ознак. Наприклад, якщо ріелтор працює з комерційним об’єктом, де орендна плата становить 450 000 гривень, він повинен виконати всі необхідні процедури. Однак оренда квартири за 25 000 – 30 000 гривень не вимагає реєстрації.
Таким чином, ріелтори стають фінансовими контролерами, що ускладнює процес відмивання грошей через оренду нерухомості.
