Міністерство фінансів України роз’яснило застосування правил фінансового моніторингу при операціях з нерухомістю. Це стало відповіддю на інформацію про нові обмеження для громадян і ріелторів.
Вимоги не нові
Відомство відзначило, що обговорювані правила діють вже тривалий час відповідно до Закону № 361-IX. Ріелтори і компанії, що займаються купівлею-продажем або орендою нерухомості (при платі понад 400 тис. грн. на місяць), вже давно є суб’єктами первинного фінансового моніторингу.
Уточнюється, що немає обов’язку повідомляти про всі угоди понад 400 тис. грн. Твердження, що ріелтори повинні «звітувати» про кожну таку операцію, є помилковим. На відміну від банків, ріелтори зобов’язані інформувати Держфінмоніторинг тільки про підозрілі операції або спроби їх проведення.
«Для застосування ризик-орієнтованого підходу ріелтори повинні дотримуватися встановлених критеріїв визначення ризиків і положень щодо здійснення фінансового моніторингу, що регулюються Мінфіном», — йдеться в повідомленні.
Міністерство фінансів також відзначило, що звернення до ріелторів пов’язане не з новими вимогами, а з оновленням механізмів інформаційного взаємодії з Держфінмоніторингом через ІКС «Е-кабінет системи фінансового моніторингу» і необхідністю перевірити дотримання Закону № 361-IX.
«Тройний контроль»
В Мінфіні спростували інформацію про те, що угоду контролюють одночасно нотаріус, оцінювач і ріелтор. Оцінювачі за законом не є суб’єктами фінансового моніторингу.
«Міністерство фінансів підкреслює, що метою державного регулювання є не створення надмірного адміністративного навантаження на добросовісних учасників ринку, а забезпечення прозорості фінансових операцій і виконання вимог законодавства щодо протидії відмиванню доходів», — зазначили в відомстві.
Наслідки для громадян і бізнесу
Відомство підкреслило, що це не означає введення тотального контролю за всіма операціями з нерухомістю. Для ріелторів це передбачає необхідність вести професійну діяльність відповідно до законодавчих вимог.
