З 2015 до 2024 року ціни на житло в ЄС у середньому зросли на 53%, тоді як орендна плата за той самий період збільшилася майже на 17%. Про це свідчать дані Євростату.
Директорка Агентства Європейського Союзу з фундаментальних прав (FRA) Сірпа Раутіо зазначила, що швидке зростання витрат впливає на багатьох людей і сім’ї: дедалі більше громадян не можуть дозволити собі житло й опиняються під загрозою бездомності.
Хоча понад дві третини жителів ЄС мають власне житло, серед людей із доходами нижче порога ризику бідності таких менше половини. У звіті підкреслюється, що молодь належить до груп, які особливо гостро відчувають зростання цін на житло та оренду.
Молодь і вразливі категорії населення стикаються з труднощами, які обмежують їхній доступ до базового права на належне житло. Багато хто також залишається недостатньо захищеним від виселення.
Кількість бездомних зростає
FRA також вказує на збільшення кількості бездомних у Європі. За оцінками Європейської федерації національних організацій, що працюють із бездомними (Feantsa), у 2025 році в країнах ЄС без житла залишалися близько 1,3 млн людей.
Агентство нагадує, що право на належне житло закріплене міжнародним правом у сфері прав людини й поширюється на всіх, включно з мігрантами, біженцями та шукачами притулку. Міжнародні та європейські угоди зобов’язують уряди запобігати бездомності, розширювати доступ до доступного житла та захищати людей від дискримінації на ринку житла.
У звіті FRA закликає застосовувати підхід, заснований на правах людини, щоб боротися з бездомністю, запобігати примусовим виселенням і підтримувати людей у вразливому становищі. В агентстві попереджають, що зростання житлової нестабільності підвищує ризик втрати житла для дедалі більшої кількості людей.
Звіт охоплює всі 27 держав-членів ЄС, а також Албанію, Північну Македонію та Сербію.
Кризу доступності житла в Європі обговорюють уже кілька років. У 2024 році зазначалося, що вона стала серйозною проблемою для багатьох сімей, хоча масштаби відрізняються залежно від країни та регіону.
Найбільш уразливими залишаються орендарі приватного житла, жителі міст і домогосподарства з низькими доходами. Приблизно кожне десяте з них зазнає значного навантаження через витрати на житло та енергію.
