Інформація про те, що Верховна Рада нібито планує знести понад 30 тис. багатоквартирних будинків, зокрема «хрущовки», не відповідає дійсності. Про це заявила голова парламентського Комітету з питань організації державної влади Олена Шуляк.
За її словами, цифра понад 30 тис. об’єктів стосується загальної кількості аварійних багатоквартирних будинків, зафіксованої станом на 2019 рік. До цього переліку входять будівлі різних періодів будівництва: від будинків, зведених до 1919 року, до окремих новобудов 2010-х років, які також визнали аварійними.
«Це неправда. Не читайте ці новини. Це хтось із журналістів поширив неправдиву інформацію», — сказала Шуляк.
Народна депутатка наголосила, що законопроєкт, ухвалений Верховною Радою в першому читанні, не передбачає примусового або масового знесення житлового фонду. Документ має визначити механізми ремонту, реновації та реконструкції застарілих багатоквартирних будинків, а також порядок ухвалення рішень органами місцевого самоврядування і залучення приватних інвесторів.
«Спростовуємо: ніхто не буде в Україні зносити 30 тисяч будинків і будувати там нове житло. У нас немає грошей, щоб дати житло нашим ВПО», — зазначила Шуляк.
Шуляк нагадала, що ще до початку повномасштабної війни Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт про реновацію житлового фонду. Він передбачає комплексне оновлення застарілих будинків з урахуванням їхнього технічного стану та вимог енергоефективності.
Раніше Мінрегіон пропонував оновити законодавство про комплексну реконструкцію кварталів застарілого житлового фонду. Зокрема, йшлося про заміну закону 2006 року, який вимагав 100% згоди мешканців для реалізації таких проєктів, і зниження цього порогу до 75%.
Нині проєкти реконструкції або знесення застарілого житла ускладнені через воєнний стан, необхідність відселення мешканців та обмежені фінансові можливості місцевих бюджетів. Водночас органам місцевого самоврядування рекомендують готувати програми реновації, щоб мати механізми для їх запуску після поліпшення умов.
Останньою законодавчою ініціативою, безпосередньо пов’язаною з цією темою, є законопроєкт № 6458. Його ухвалили в першому читанні у вересні 2022 року, однак потім документ отримав багато поправок і потребує суттєвого доопрацювання.
