В Україні посилилися ризики втрати житла через борги за комунальні послуги. Нещодавно в Києві у пенсіонера з багатоповерхівки в Дарницькому районі вилучили квартиру через заборгованість перед ЖБК майже на 875 тисяч гривень. Житло виставили на аукціон і продали рієлторській компанії за 1 млн гривень, після чого об’єкт перепродали за 1,8 млн гривень.
За словами голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, значна частина боргу виникла за останні пів року — понад 500 тисяч гривень. У квартирі не було лічильників, тому на мешканця могли перекласти близько 15% загальнобудинкових небалансів, пов’язаних із втратами ресурсу, наприклад через прориви труб або затоплення.
Коли квартиру можуть забрати за борги
У квітні Рада ухвалила законопроєкт № 14005, який спрощує стягнення простроченої заборгованості. Він розширює можливості автоматичної системи виконавчого провадження та передбачає синхронізацію Єдиного реєстру боржників з іншими реєстрами. Це дає змогу виконавцям швидше знаходити майно боржників і накладати на нього арешт.
Юристи зазначають, що новий закон не запровадив окремої підстави для вилучення єдиного житла. Квартиру може бути стягнуто, якщо вона є предметом іпотеки й боржник істотно порушує зобов’язання, або якщо іншого майна недостатньо для погашення боргу і вже є виконавчий документ.
Водночас старі борги за кредитами, штрафами та комунальними послугами можуть стягуватися швидше. Це підвищує ризики для людей, у яких накопичилися значні суми заборгованості.
Чому борги можуть різко зрости
Експерти вважають, що в зоні найбільшого ризику перебувають власники квартир без лічильників. У такому разі нарахування ведуться не за фактичним, а за середнім споживанням, яке часто вище за реальне. Крім того, управитель будинку може розподілити між квартирами без лічильників частину загальних втрат ресурсу.
Голова комунального підприємства «Тепловик» Олександр Душенко пояснює: споживачам із лічильниками оплату нараховують за показаннями, а залишок обсягу та суми розподіляють між тими, у кого приладів обліку немає. За його словами, торік у Хмельницькій області окремим споживачам таким чином нараховували по 50–90 тисяч гривень за гарячу воду.
Однак сама наявність лічильника не завжди захищає від донарахувань. Прилади обліку потрібно своєчасно повіряти. Якщо повірку не проведено, комунальники можуть не враховувати такий лічильник і нараховувати платежі як для квартири без приладу обліку.
Також важливо вчасно передавати показання — зазвичай до 5 числа наступного місяця. Якщо цього не зробити, нарахування можуть розраховуватися за середнім споживанням.
Додаткові нарахування можливі й в інших ситуаціях. Наприклад, рахунки за газ можуть надходити на приватні будинки, де давно ніхто не живе або які пошкоджені, якщо зберігаються адреса і точка підключення. За гарячу воду можуть нараховувати оплату навіть за встановленого бойлера, якщо споживач не оформив відмову від централізованої послуги. Платежі за опалення виставляються і тоді, коли людина тимчасово не живе у квартирі, оскільки централізоване тепло продовжує подаватися.
Що робити за великого боргу
Якщо виникла значна заборгованість, фахівці радять одразу звернутися до постачальника послуг і перевірити нарахування з урахуванням уже проведених оплат. У деяких випадках можливий перерахунок або реструктуризація боргу з виплатою частинами. Реструктуризація також може допомогти відновити право на субсидію.
Якщо споживач вважає борг неправомірним, потрібно подати письмову заяву або претензію постачальнику послуг. Документ можна підписати електронним цифровим підписом або надіслати поштою листом з описом вкладення. Якщо постачальник ігнорує звернення або відмовляє в перерахунку, можна скаржитися до Держпродспоживслужби або НКРЕКП.
Якщо досудове врегулювання не допомогло, залишається звернення до суду. Юристи попереджають, що спори з комунальними підприємствами можуть бути складними й витратними, тому краще регулярно контролювати нарахування і не допускати накопичення великих боргів.
