Згідно з дослідженням, більше 80% багатоквартирних будинків в Україні не мають об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) і, відповідно, не можуть скористатися державними або місцевими програмами термомодернізації. Про це повідомляє 3m2, посилаючись на дані ОО «Екодія».
Результати дослідження
Дослідження показує, що національні програми підтримки, такі як «Енергодім», «ГрінДІМ», «ВідновиДІМ», а також банківські інструменти, такі як лізинг і пільгове кредитування, призначені виключно для ОСББ, житлових будівельних кооперативів і кооперативів. Будинки без ОСББ не можуть подаватися на ці програми, навіть якщо існує ініціативна група. Деякі громади пропонують локальні механізми співфінансування або реверсні фонди, але вони діють лише в окремих випадках.
За даними опитування КМІС, 91% жителів зацікавлені у впровадженні енергоефективних заходів, 74% не знають про існуючі програми, а 48% готові створити ОСББ. Однак основними перешкодами є пасивність сусідів і складнощі в організації.
Спеціаліст з енергетичної політики Екодії Ірина Клімась зазначає, що в останні роки модернізація торкається лише тих будинків, де вже створені ОСББ. Однак саме в будинках без ОСББ втрачається найбільше тепла, і для зміни ситуації необхідні не лише бажання людей, але й системні заходи з боку держави. Уряд має забезпечити реальну підтримку, включаючи фінансові стимули та консультаційні послуги, а також створити умови для спрощення організації співвласників. В іншому випадку більшість будинків залишиться поза програмами модернізації, що призведе до втрати шансів на зниження енергетичних ризиків для країни.
Прогалини в державній політиці
Дослідження також виявляє прогалини в державній політиці. Слабкий контроль за діяльністю управляючих компаній, недостатня прозорість їх роботи та відсутність доступних консультаційних і технічних послуг на рівні громад створюють додаткові проблеми. В Україні досі немає єдиної структури, відповідальної за управління житловим фондом, функції розподілені між кількома органами влади, включаючи Мінрегіон і місцеві органи.
Проте навіть у будинках без ОСББ можна реалізувати мінімальні заходи з підвищення енергоефективності, такі як встановлення загальнобудинкових лічильників, балансування системи опалення, утеплення труб і монтаж індивідуальних теплових пунктів. За оцінками спеціалістів, такі заходи можуть знизити енергоспоживання будівель приблизно на 42%, що призведе до зниження комунальних витрат і збільшення терміну служби будівель.
Однак без фінансових інструментів і технічної підтримки більшість старих будинків не зможуть скористатися енергоефективними рішеннями. Експерти закликають уряд розробити мінімальний пакет обов’язкових заходів, який забезпечить швидкі результати, економію ресурсів і створить стимули для об’єднання співвласників. Це дозволить інтегрувати весь житловий фонд у державні програми модернізації. Ірина Клімась підкреслює, що такі заходи не замінюють створення ОСББ, але дозволяють не чекати багато років, поки всі будинки пройдуть цей шлях.
