Полномасштабне вторгнення значно змінило мотивацію покупців на первинному ринку.Доля інвестиційних придбань житла на первинному ринку оцінюється в межах 45-50% від загального обсягу продажів. Для порівняння: у 2020-2021 роках цей показник міг досягати 60-65%.Об цьому повідомила Маріанна Бігунец, комерційний директор будівельної…
Полномасштабне вторгнення значно змінило мотивацію покупців на первинному ринку.
Доля інвестиційних придбань житла на первинному ринку оцінюється в межах 45-50% від загального обсягу продажів. Для порівняння: у 2020-2021 роках цей показник міг досягати 60-65%.
Об цьому повідомила Маріанна Бігунец, комерційний директор будівельної компанії GAZDA.
За її твердженням, первинний ринок житла в Україні зберігає інвестиційну привабливість, однак за роки повномасштабної війни логіка таких придбань помітно змінилася. Якщо до 2022 року значна частина покупців розглядала новобудови перш за все як інструмент збереження та примноження коштів, то сьогодні все більше угод мають змішану мотивацію.
Експерт підкреслила, що вагома частка придбань, які раніше можна було б вважати суто інвестиційними, сьогодні об’єднує кілька цілей: збереження/вкладення коштів у надійний актив, можливість подальшого переїзду, створення житлового резерву для родини або придбання якісного житла в безпечному регіоні.
За її словами, повномасштабне вторгнення суттєво змінило мотивацію покупців на первинному ринку. Частина придбань, які раніше можна було б сміливо назвати інвестиційними, сьогодні пов’язані з потребою в безпеці, зміною місця проживання або створенням альтернативного варіанту для комфортного життя. Люди все частіше інвестують у можливість жити в більш прогнозованому, якісному та захищеному.
Спеціаліст зазначив, що одним з ключових факторів трансформації ринку стали внутрішньоукраїнські міграційні процеси. Частина платоспроможних покупців з східних, південно-східних, північних і частково центральних областей стала більш активно розглядати житло в більш безпечних регіонах – перш за все на заході України та в Київському регіоні.
Раніше повідомлялося, що в цьому році на ремонти та проекти енергозбереження житлових будинків в рамках програми «70/30» у Києві виділили більше 420 мільйонів гривень.
Місто дозволяє домогосподарствам підвищити рівень енергетичної незалежності, встановлюючи джерела альтернативного живлення – інвертори, акумулятори, сонячні панелі, генератори, а також комплекси обладнання для безперервності комунальних послуг. Це допомагає забезпечити роботу ключових систем в умовах відключення електроенергії. Попит на ці роботи зростає, адже вони важливий етап підготовки міста до зими в умовах воєнного стану. Більше сотні заявок були подані на міський конкурс, тому бюджет програми був скоригований. На минулому тижні Київрада прийняла рішення про додаткове виділення коштів, і всього на реалізацію «70/30» направлять 420 млн. грн.
